Эволюция вихрей на поверхности нормального He I

Автор(и)

  • А.А. Пельменёв Институт физики твердого тела РАН, Черноголовка, 142432, Россия
  • А.А. Левченко Институт физики твердого тела РАН, Черноголовка, 142432, Россия
  • Л.П. Межов-Деглин Институт физики твердого тела РАН, Черноголовка, 142432, Россия

DOI:

https://doi.org/10.1063/10.0000531

Ключові слова:

поверхня рідкого гелію, термогравітаційна конвекція, вихрова течія, нелінійна взаємодія вихорів.

Анотація

При температурах нижче точки максимуму густини рідкого 4He TTm = 2,178 К у шарі нормального гелію He I, який підігрівають зверху, розвивається термогравітаційна конвекція (конвекція Релея–Бенара, РБК). Експериментально встановлено, що виникнення РБК в об’ємі шару супроводжується збудженням вихрової течії на вільній поверхні He I. При цьому в циліндричній посудині вихори малих розмірів протягом часу утворюють два крупномасштабних вихора (вихровий диполь), розміри яких обмежуються діаметром циліндричної посудини. Зі зростанням температури рідини вище Tm конвективний рух в об’ємі неоднорідно нагрітого шару швидко згасає, та водночас вихрова течія на поверхні He I зберігається. Результати вивчення еволюції вихрової системи у разі відсутності РБК (без накачки енергії) показали, що при тривалих спостереженнях (більше 1300 с) нелінійна взаємодія між крупномасштабними вихорами, які слабо згасають, приводить до появи на поверхні He I вихорів малих розмірів.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Опубліковано

2020-02-10

Як цитувати

(1)
Пельменёв, А.; Левченко, А.; Межов-Деглин, Л. Эволюция вихрей на поверхности нормального He I. Fiz. Nizk. Temp. 2020, 46, 164-171.

Номер

Розділ

Статті

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають

1 2 3 > >>