Эволюция вихрей на поверхности нормального He I
DOI:
https://doi.org/10.1063/10.0000531Ключові слова:
поверхня рідкого гелію, термогравітаційна конвекція, вихрова течія, нелінійна взаємодія вихорів.Анотація
При температурах нижче точки максимуму густини рідкого 4He T ≤ Tm = 2,178 К у шарі нормального гелію He I, який підігрівають зверху, розвивається термогравітаційна конвекція (конвекція Релея–Бенара, РБК). Експериментально встановлено, що виникнення РБК в об’ємі шару супроводжується збудженням вихрової течії на вільній поверхні He I. При цьому в циліндричній посудині вихори малих розмірів протягом часу утворюють два крупномасштабних вихора (вихровий диполь), розміри яких обмежуються діаметром циліндричної посудини. Зі зростанням температури рідини вище Tm конвективний рух в об’ємі неоднорідно нагрітого шару швидко згасає, та водночас вихрова течія на поверхні He I зберігається. Результати вивчення еволюції вихрової системи у разі відсутності РБК (без накачки енергії) показали, що при тривалих спостереженнях (більше 1300 с) нелінійна взаємодія між крупномасштабними вихорами, які слабо згасають, приводить до появи на поверхні He I вихорів малих розмірів.Завантаження
Дані завантаження ще не доступні.
Downloads
Опубліковано
2020-02-10
Як цитувати
(1)
Пельменёв, А.; Левченко, А.; Межов-Деглин, Л. Эволюция вихрей на поверхности нормального He I. Fiz. Nizk. Temp. 2020, 46, 164-171.
Номер
Розділ
Статті